Лікар-психіатр
Психіатр – це лікар-спеціаліст, підготовлений у галузі діагностики, лікування, профілактики психічних захворювань/розладів.
Лікар – психіатр виявляє причини порушень у роботі людської психіки та обирає адекватні методи лікування.
Наші фахівці мають багатий клінічний досвід та орієнтовані на потреби пацієнта, індивідуальні запити та побажання. Пацієнт має можливість самостійно вибирати обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до заявленої згоди, проте лікар-спеціаліст надасть інформацію про передбачувану природу можливої психічної або психосоматичної патології, способи лікування та передбачуваний прогноз максимально докладно і в доступній формі.
Психіатр нерідко виступає як психотерапевт, впливаючи душу людини добрим словом, співчуттям, душевним теплом, підтримкою, розумінням.
КОЛИ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРЯ-ПСИХІАТРА?
1) Емоційні прояви:
– Туга, страждання, пригнічений, пригнічений настрій, розпач;
– Тривога, почуття внутрішньої напруги, очікування біди;
– Дратівливість;
– Почуття провини, часті самозвинувачення;
– Невдоволення собою, зниження впевненості у собі, зниження самооцінки;
– зниження або втрата здатності переживати задоволення від раніше приємних занять;
– Зниження інтересу до навколишнього світу;
– Втрата здатності переживати будь-які почуття (у випадках глибоких депресій);
— Депресія часто поєднується з тривогою про здоров’я та долю близьких, а також зі страхом здатися неспроможним у громадських місцях;
– Суїцидальні думки.
2) Фізіологічні прояви:
– Порушення сну (безсоння, кошмарні сновидіння, нічні жахи);
– Зміни апетиту (його втрата або переїдання);
– порушення функції кишечника (запори, діарея) – без соматичної патології;
– Зниження сексуальних потреб;
– зниження енергії, підвищена стомлюваність при звичайних фізичних та інтелектуальних навантаженнях, слабкість;
— Болі та різноманітні неприємні відчуття в тілі (наприклад, у серці, в ділянці шлунка, у м’язах) — без соматичної патології.
3) Поведінкові прояви:
– Пасивність, труднощі залучення до цілеспрямованої активності;
– Уникнення контактів (схильність до усамітнення, втрата інтересу до інших людей);
– Відмова від розваг;
– Алкоголізація та зловживання психоактивними речовинами, що дають тимчасове полегшення.
4). Думкові прояви:
– Труднощі зосередження, концентрації уваги;
– Труднощі прийняття рішень;
– Переважання похмурих, негативних думок про себе, про своє життя, про світ загалом;
– Похмуре, песимістичне бачення майбутнього з відсутністю перспективи, думки про безглуздість життя;
– Думки про самогубство (у тяжких випадках депресії);
– Наявність думок про власну непотрібність, незначущість, безпорадність;
— Уповільнене, прискорене мислення, «крихти» думок, «чужі» думки в голові.
5) Сприйняття:
– “голоси” в голові;
– Відчуття незвичних ароматів;
– Відчуття зміни смаку їжі;
– Зміна форми, кольору предметів;
– Відчуття зміни власного тіла;
– Відчуття спостереження за своїм життям з боку;
– Відчуття себе не в своєму тілі.
6) Пам’ять:
– Зниження пам’яті;
– зниження пам’яті на недавні події, які впливають на життєдіяльність;
– Значне зниження пам’яті яке призводить до дезорганізації життя.
7) Орієнтації:
– Дезорієнтований у часі та/або місцевості, та/або власної особистості.
ЯКІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛІКУЄ ЛІКАР-ПСИХІАТР?
– всі види депресивних розладів, незалежно від віку та статі пацієнта, включаючи післяпологову депресію;
– Біполярний афективний розлад (Маніакально-депресивний психоз);
– Маячні та галюцинаторні розлади різної етіології;
– Невротичні розлади: фобії, нав’язливі думки, компульсивні (нав’язливі) дії, депресивні розлади;
– Панічні атаки;
– Посттравматичні стресові розлади;
– порушення сну;
– нервова анорексія, нервова булімія;
– Органічні ураження головного мозку: наслідки черепно-мозкової травми, гіпертонічна хвороба, атеросклероз судин головного мозку;
– деменція (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, хвороба Гентінгтона та ін дегенеративні порушення головного мозку);
– психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин (алкоголь, опіоїди, канабіноїди).
